Завітавши в храм

Завітавши в храм

Я і не чекав

Побачити тебе там

Ти лише сиділа

Не мавши діла

Лише гортала мою книгу

Сторінку за сторінку

Ти гортала стрімко

Вимальовуючи cвітло

Завітало сонце

У моє віконце

Залишившись у долонці

Нащо мені море

Золотаві гори

Коли ми з тобою, не двоє

Не світяться зорі

Не бушує море

Ходимо ми, не знайомі

Життя - будівля. Й вистачає сил,

Перетерпіти всю цю біганину.

Щоб у кінці від змаху крил

Ми опинились вище, ніж хотіли.

Як постріл поцілунок віри

Вкриває нас теплом і добротою.

І можна залишитись просто сірим.

Ти хочеш фарб? Ходімо, я з тобою!

Ці фарби особливі надто.

Кінця кінців у них уже не буде.

Згадай, як двадцять літ тому назад

Так, як сьогодні виходила ти в люди.