Дві річеньки

Ой у горах у високих джерело маленьке б’є

Там ріка моя почалась, кожен чисту воду п’є

Я текла собі тихенько через кручі поміж ліс,

Та на камінь налетіла, водоспад мене поніс

Там внизу попід горою друга там ріка жене

Ти впадеш у душу мою, там чекаю я тебе

Зверху ти лети скоріше, в руки падай ти мені,

Я ловлю щоб серце моє залишилося тобі

А ми дві річеньки в одну зливаємось

Дві довгих річеньки, не розлучаємось

Крутих два берега в одну ріку звело

Тепер навіки нас з’єднало джерело

А ми дві річеньки в одну зливаємось

Дві довгих річеньки, не розлучаємось

Крутих два берега в одну ріку звело

Тепер навіки нас з’єднало джерело

Ой тримай мене як зловиш бо там озеро ще є,

Кажуть, що воно так сильно з річки тоже воду п’є,

Щоби нас не розлучило, русло щоб не повело

Хочу я рікою бути та з тобою все одно!

Я попрошу вітер з поля буревієм хай летить

Хвилею хай підіймає, щоб пройти його у мить

Хай вона тече і знає, що немає вороття,

Нас ніхто не подолає, ми у двох ріка життя

А ми дві річеньки в одну зливаємось

Дві довгих річеньки, не розлучаємось

Крутих два берега в одну ріку звело

Тепер навіки нас з’єднало джерело

А ми дві річеньки в одну зливаємось

Дві довгих річеньки, не розлучаємось

Крутих два берега в одну ріку звело

Тепер навіки нас з’єднало джерело