Давай ми

Розкажи мені таку добру історію,

Щоб я забула про все, що бентежить мене.

Так довго, так довго, завжди в мені.

Забери мене туди, де зорі і вдень, і вніч.

Я загляну туди, в ту настільки чарівну піч,

Що пече вже ті зорі завжди в собі.

Давай, ми забудемо про реальність, яка вже є...

Давай, ми вже створимо щось добре і своє!

Давай, ми забудемо про реальність, яка вже є...

Давай, ми вже створимо щось добре і своє!

Зачаруй мене тією музикою,

Щоб я поринула в цей світ безмежних ідей

Залишилась там назавжди, в собі

Проведи мене тією вулицею

До тих доріг, простих, як звичайний сніг

Я вилечу в космос на них, на них...

Давай, ми забудемо про реальність, яка вже є...

Давай, ми вже створимо щось добре і своє!

Давай, ми забудемо про реальність, яка вже є...

Давай, ми вже створимо щось добре і своє!