Якби ще ти була чужа

Я у житті щасливий чоловік,

Бо гарну жінку Бог мені послав,

За це йому молитимусь повік,

Такої жінки ще ніхто не знав.

На неї гляну - все у неї є,

Вуста і коси, руки і душа,

Як тільки схочу, все воно моє...

Якби іще вона була чужа...

Якби ще ти була чужа, то не було б тобі ціни,

Якби ще ти була чужа, не знав би нині я вини,

Якби ще ти була чужа, ніхто б мене вже не спинив,

Якби ще ти була чужа, тобі б я небо прихилив!

Прийду додому - тут уже вона

Мене чекає хоч би й цілу ніч.

Смачна вечеря, пляшечка вина,

І усмішка її чарівних віч.

Аж стрепенуся, зазвеню як сталь,

Від незбагненних і палких бажань,

Ти підійди, хоч поруч мене стань...

От якби ти іще була чужа...

Якби ще ти була чужа, то не було б тобі ціни,

Якби ще ти була чужа, не знав би нині я вини,

Якби ще ти була чужа, ніхто б мене вже не спинив,

Якби ще ти була чужа, тобі б я небо прихилив!