Спрагле літо

Витоки до витоків - ріка.

Стежкою небесно-голубою

Котиться із гір вода стрімка:

Повниться душа моя тобою.

Спрагле літо розігріто в душу сочиться,

А стежина до струмка нас привела,

Де вода така джерельна, тільки хочеться

із самого, із самого джерела.

Іскорка до іскорки - зоря.

Погляди до поглядів - любов’ю

Дальні зігріваються моря:

Повниться душа моя тобою.

Крапелька до крапельки - туман.

Смуток до самотності - журбою.

Горнеться до серця океан:

Повниться душа моя тобою.