Крила

А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір\"я,

А з правди, чесноти і довір\"я.

У кого — з вірності у коханні.

У кого — з вічного поривання.

У кого — з щирості до роботи.

У кого — з щедрості на турботи.

У кого — з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.

Геть від мене усі повії

Поки розбираю усі свої дії

Що я зробив для тебе

Що я зробив для себе

Що зробив для країни

Щоби ми всі спокійно жили

і Ніяк не тужили

Людина нібито не літає...

А крила має. А крила має!

Одного разу вона все взнає

Де цей час, вен ніхто не страждає

Я буду битись до останнього

Ого-ого

Під жовто-блакитним прапором

Бом-бом-бом-бом

Ні, це не сон

Прийшла війна і ти

Немов єдиний промінь

Що врятував від темряви

В мене є надія, вічно буде жити моя мрія

Як і рідна Україна, ай кен філ йа, ай кен філ йа

Ти можеш це не слухати - мені однаково

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

ох, не однаково мені

а тобі?

Це мій спадок

Гідний нащадок

Все буде ок

Буде наш порядок

Ми єдині в цій годині

Розкажи це справжній людині

Ми зустрінемось, хоч не бачились до цього

Торкнутися б хоч раз ніжно обличчя твого

Тут дні ідуть, нічого нового

Тільки перемога!