Голова (feat. Довгий Пес & Денні Дельта)

Рейнджером не став,

Не втікав,

Стренджером не став,

Моя голова волокла мене світом.

По барабану де ми і хто, я тарганів відпустив,

Аби не викупати меми, не розуміти пости…

Прости.

В башці пустир, як від Дону по Стир…

Стати тепер тупо демо би! Просто хочу бути простим!

Свідомо пропускаю в щелепу все, я валю у відрив,

Щоб кожна єдина їбала не мозок, а тільки мій дрин!

Хоча і так в черепній коробці завжди вирували вітри…

Там тихо і зрідка ехом лунає біт рим…

Забуваю голову вдома, як з домашкою зошит!

Як Майна Ріда вершник, ніколи масок не ношу!

В’язень кімнат, де постели одні Максима Доши!..

Коли чайник не варить - тебе струмом не пиздошить…

Відбитою вежею сигналів SOS ми не ловим,

Не процесори там, жменя сирої полови!

До Ванюш тому і не дивує палка лова-лова…

Щоб почуватись щасливим, лишають пустоголовим.

Не балакучий, на груз ти

Не забудований пустир

Тратив гроші на бусти

не підходи не підпустить

Не забудований пустир

Не балакучий, на груз ти

Тратив гроші на бусти

не підходи не підпустить

Рейнджером не став,

Не втікав,

Стренджером не став,

Моя голова волокла мене світом.

Така важка, як булава! Як бабин шкаф ця голова,

Там у мішках лежать слова - треба нова!

Шукає радості в пляшках, щось підкидає з підтішка,

Ох, витворяє ця башка... Бо ділова!

І я не знав що робити...

Вона хоче темпу, коли ти преш, з тіла поки пара піде.

Я такий: "God Damn! Через той контент скоро буде харакірі!

Коли ти будь де, думаєш про те, як на фото харя вийде?"

От моя головешка лиса - її пестить вітер,

Видуває з неї зайву тирсу прямісінько в твіттер!

Це вона хоче то "Тису", то трав'яний біттер,

Просить підкинути трохи хмизу, бо не гріє "Світер".

Та жалітися не буду, хоч і репер,

Мій котел навалить бруду, і від себе, не по рефах!

Ми творимо не дурепам, кричимо, як під Туретта!

Їбануті, наче Грета! Ти поняв мене?

Та де там...

Живу поки не втратив апетит,

До цього треба дійти,

Ти знаєш ми заряжені на мотив.

Нехай скажуть пустоголові,

Та ви б не вивалили полеміку як метал,

Бо море по коліна, ми там.

І баста, так ми там,

Не тести мене братан,

Будні пестили нас витками,

Шовковистими не нитками.

Рейнджером не став,

Не втікав,

Стренджером не став,

Моя голова волокла мене світом.