Біжать літа

Біжать літа, минають скоком,

Все промайнуло, наче в сні.

Згадаю парубоцькі роки

І рину шаблею у бій.

Шабля - подруга, кінь - вірний друг, гей!

За рідну Вкраїну голову кладу!

Густі ліси, високі гори,

І поля проскачу на коні,

Аби лишень зазнати волі

І їй вклонитися до ніг.

Засвище вітер за плечима,

Всміхнеться сонце на вістрі,

Стрілою поле перелину

На білогривому коні.

Хоч зараз я не мчу по полі

І покрила скроні сивина,

Але за неньку Україну

Я вип’ю гіркую до дна.