5 хвилин

(Осінь)

(Суха осінь)

Перші дні листопада

Чуже місто, чужа кімната

Вона спить в чужому ліжку

А він думає: як я її тут залишу?

Вже пообіді — суха осінь

Вона четвертий день в дорозі

І хай їй буде тут спокійно

Посиджу, доки спить, нервуючи постійно

Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин

І для тебе стану я ніким

Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин

Ти одна і я один, один

А раптом озера затоплять кімнату

І дерева її засудять на страту

Зорі впадуть і вдарять об стіни

І сусіди її розберуть на частини

А раптом піду — забуде про мене

Бо серце її гаряче й шалене

Буде битись тепер для когось чужого

І забуде вона (все), що було до того

Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин

І для тебе стану я ніким

Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин

Ти одна і я один, один

І ось він сидить, рахує хвилини (тік-так, тік-так, тік-так)

А вона досі спить з тієї причини

Що боїться, прокинувшись, не знайти його коло себе

А він все сидить і нервує без потреби

Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин

І для тебе стану я ніким

Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин

Ти одна і я один, один

Ла, ла-ла-ла, ла-ла-ла

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, ла-ла

(Осінь)

Ла, ла-ла-ла, ла-ла-ла

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, ла-ла

(Суха осінь)