Забувай

Злетіло слів прощальних листя, сухі троянди пелюстки.

За мене ти колись молився, за мене ставив ти свічки.

Сьогодні в чорну ніч безкрилу поринув, кинувши: Прощай.

Я не тримала тебе, милий, бувай мене не забувай.

Забувай, забувай, не дзвони, не шукай,

Після слова прощай назад не повертай.

Самотньо перший час без тебе, порожньо на серці було.

І навіть я молила небо, щоб сум про тебе відвело.

Та доктор Час лікує рани, хоч доля нас нещадно б'є,

І несподівано, нежданно забула я ім'я твоє.

Забувай, забувай, не дзвони, не шукай,

Після слова прощай назад не повертай.

Краще б я тебе забула, краще б змили все дощі.

Хто не згадує минуле, тому легко на душі.

Хто не згадує минуле, той не знає про печаль.

Краще б я тебе забула, та не можу я, на жаль.

Забувай, забувай, не дзвони, не шукай,

Після слова прощай назад не повертай.