Міста-герої

Я змінила місце проживання

З квартири на бомбосховище

Перманентний стан хвилювання

Ніби двадцять четверте лютого ще

Я не бачу вже різниці - день, чи ніч?

Я не пам‘ятаю себе, як сміюсь

А дорога, вздовж таких рідних узбіч,

Раптом стала чиєюсь

Міста-герої вражою кров‘ю

Землю окропили, щоб ми у мирі жили

Зняли ми кайдани, виженем тиранів

З неба видно краще, та ми вам не пробачим

Я вдивляюся у морок ночі

Вірю, світ розвіє темряву

Але душу млосно так лоскоче

Розуміння, що усе це наяву

Сердце б’ється вже давно одне на всіх

В сорока чотирьох мільйонів людей

І немає більше своїх і чужих

Ось, тримай, тобі - моє плече

Міста-герої вражою кров‘ю

Землю окропили, щоб ми у мирі жили

Зняли ми кайдани, виженем тиранів

З неба видно краще, та ми вам не пробачим