Мона Ліза

У себе вдома, ніби в музеї я

Дивлюся цю картину, дівчина там моя

У телефоні і на дивані

Чому ж я уявляю ту саму-саму даму

Ти так прекрасна, як Мона Ліза

І милуватися тобою пізно

Бо я не вгледів у твої очі

Вони сміються мені навпроти

І знову повзають ці кольори по стінам

І знову я дивлюся в твої очі-очі сині

Стоп, що це за фігня, я знаю в неї очі темні

Та хто ти є така? Обманщиця нікчемна!

Ти так прекрасна, як Мона Ліза

І милуватися тобою пізно

Бо я не вгледів у твої очі

Вони сміються мені навпроти

Ти так прекрасна, як Мона Ліза

І милуватися тобою пізно

Бо я не вгледів у твої очі

Вони сміються мені навпроти