Songteksten

Світу так болить екологія, твіти в бік секс-меншин,
Турбують права наділених інтелектом машин,
Поки Маріуполь пожирає печерний фашизм...
Кровить серце, але нема турнікетів, нема шин!
Щоб врятувати людину в собі посеред несамовитого виру.
Це рана відкрита, а не забій. Пече, ніби після імбиру.
Біль несе бій... І не пробачити вам уже, як Боромиру.
Зціпивши зуби, я лиш сопів, коли чув заклик до миру...
Між ковідів і ебол
Світ імітує амебу,
Не дивиться в корінь, в "Apple",
Закриває очі, не небо,
Бо залп далеко ще гепав,
Бо у столицях ще не бунт...
"Придумаємо ми що-небудь".
Сліпий, глухий, німий - требл!
Світ реагує смайлом "сумно" чи "ов-ва",
А своїх рідних народ ще і ще ховав.
Невже священна лише книжка чекова
Для ерудованих європейських фанатів Чехова?..
Віра тане не гірше льодовиків!
Подивіться: де зірки!?! Хворіли люто ви ким?
Знову на площах посеред лютого гімн...
Не падаємо духом, поки є люди, як Кім.
А у підвалах спрага, там же відходять і води...
Незнайомі живі люди тепер не більше, ніж боти.
Світ стоятиме на смерть за харасмент, гендерні квоти,
Але наша війна для нього - це відоси і фото.
Надто ситі ті, хто при кориті.
Але просить банда прикурить їх.
Від бика не всі втечуть у цій кориді.
У відкритого світу очі закриті.
Плюгавий кадебіст насів на партійних членів та пізд -
І бомби розкидує на дахи наших міст, недокастрований біс!
Зітхає світ. А це ж ніби заклик на біс.
Аби вгамувать апетити тирана, мало легалізувать кабаніс.
Не спинить куль і плакатик із "Peace".
І попри гарні фотки із Парижів, з Мадридів, із Піз,
Я і не думав покинути дім, чуєш, я чхав на безвіз!
Ми не здамося нікому ніколи, ми - долі своєї спис!
Швидко перегорить холоднокровний гад.
Теплий прийом в Україні - не в "CS" катка.
Замість подумки на плаху приляже кат.
Поки світ сім'ями чілить у "Pizza Hut".
А тут міни посеред хат, як диван в берлінській вітальні,
Прилітають в гості не близькі, а смертельні ракети дальні.
І якщо не здатні москву, то хоч об стіл макітрою пальніть!
Ви прикриваєте очі, то й стуліть, будь ласка, їбальник.
Мене нудить від західних цінностей і східних скреп.
Вже забув, коли бабки йшли не для військових потреб.
Я шалено виснажився, але в той же час окреп.
Ех, робити би далі лише реп про реп, хе...
Written by: Denys Mysiura, Taras Svatula
instagramSharePathic_arrow_out