Київські ночі

На Дніпрових кручах, де шумлять гаї

З вечора до ранку щебет соловʼїв.

Знову ранить душу, хто б мені сказав

За які такі принади, я їх покохав.

Ох ці київські ночі, соловʼїний розмай

Де в коханої очі, задививсь небокрай

Ох ці київські ночі, зорепад над Дніпром

Загадай про кохання, що дарується двом

Серцю любе місто, розцвітай, як сад

В сонячнім промінні, соловʼї в рулад

Знов цвісти каштанам, Лаврі в дзвони бить

Як тебе моя столице, нам всім не любить