Блукала світом

Ранкова кава трохи душу зігріє

Вчорашні мрії відлетіли у вирій

Від дзеркала нудить, в соціальних мережах марудять

Стиха плаче душа, допоки...

Від болю до волі вирує життя,

Сумління в полоні свого забуття,

Без болю, без крові, без серцебиття, допоки

Сумління в полоні свого забуття.

Похмілля збудить від безодної ночі

Проникне промінь сонця в карії очі

Під кригою долі

Плинуть мрії Марії в неволі

Так співає душа

Від болю до волі вирує життя, допоки

Сумління в полоні свого забуття,

Без болю, без крові, без серцебиття допоки

Сумління в полоні свого забуття.