Казка для двох

Пам'ятаєш давню казку, так? - Ні...

Пам'ятаєш мою ласку, так? - Ні...

Як давно ми вже не чули. Так... - Ні...

Ти напевно вже й забула. Так... - Так...

Нагадала мені доля

Далеку дорогу без кінця,

Я не хочу і не можу більше йти туди,

Де нас нема...

Пам'ятаєш наші квіти, так? - Ні...

Ми раділи, наче діти, так? - Ні...

Може це було не з нами? День... - Ніч...

Казка гарна не словами, так? - Ні...

Я втікаю сам від себе,

Я ховаюся в наших снах,

Там нема мене без тебе,

Там ми тільки разом: ти і я!

Не вмієш літати, не літай!

Не вмієш кохати, не кохай!

Не вмієш літати, не літай!

Не вмієш кохати, не кохай!

Не вмієш літати, не літай!

Не вмієш кохати, не кохай!

Пам'ятаєш давню казку, так? - Ні...

Пам'ятаєш мою ласку, так? - Ні...