Гуляйполе

Серед поля одинокого

Ти ідеш вночі босоніж по росах...

Серед поля та й широкого – там де ні душі,

Ну а роси – то є сльози землі

Гуляйполе!

Серед поля одинокого –

Зламані хрести, поросли травою...

Серед поля та й широкого – криком зграй думки:

Десь тут в місячному світлі батьки

Стрімголов наперегони з вовками

З духами поля – звіяних з ватри

Відчуваєш силу Гуляйполя, Гуляйполя!

Гуляйполе!