Сліпий воїн

По степах і дібровах

Сивий воїн гуляє

Одружившись на волі блукає, блукає...

Його кінь мов сталевий

Як в останнє вирушає

Його брат – дикий вітер – вільну путь відкриває

По стежках, полях й до вершин в снігах

Він тримає путь, він долає шлях

Йому світить Сонце, ховає Ніч

...в полях, де стояла Січ

Розтинає повітря

На могилах козачих

Та з п'янкими думками тихо плаче, плаче

Вирвав очі у себе

Щоб не бачити болю

Тепер сокіл у небі з ним крокує до бою

По стежках, полях й до вершин в снігах

Він тримає путь, він долає шлях

Йому світить Сонце, ховає Ніч

...в полях, де стояла Січ

На світанку журбою

Як молитва Богу

Він умившись росою вирушає додому...