Саме ті

Нас обмежує час і уявні кордони,

Сотні тисяч але і сторонніх думок.

Не вписати життя у відомі шаблони,

Не сягнути вершин, зупинившись за крок.

А навколо весь світ, неймовірно глибокий,

Із неонових фарб у палітрі життя,

А навколо хаос, вічний творчий неспокій

І шалена любов аж до серцебиття.

На самоті ми саме ті:

Слабкі або сильні,

По-справжньому вільні.

 

На самоті ми саме ті:

Мрійливі, мов діти,

Що вміють радіти.

 

На самоті ми саме ті:

Прості та відкриті

До світла у світі.

 

На самоті ми саме ті:

Сміливі, відважні,

Відверті, бо справжні.

 

На самоті

У гонитві роки живемо напівсонні,

І прокинувшись десь близько тридцяти трьох,

Ми знайдемо себе у чиємусь полоні,

Що давно більше схожий на схований льох.

А навколо весь світ, неймовірно глибокий,

Із неонових фарб у палітрі життя,

А навколо хаос, вічний творчий неспокій

І шалена любов аж до серцебиття.

На самоті ми саме ті:

Слабкі або сильні,

По-справжньому вільні.

 

На самоті ми саме ті:

Мрійливі, мов діти,

Що вміють радіти.

 

На самоті ми саме ті:

Прості та відкриті

До світла у світі.

 

На самоті ми саме ті:

Сміливі, відважні,

Відверті, бо справжні.

 

На самоті