Кольоровий літак

Плямою білою маленьким клаптиком падає падає за жовту смугу

Тінь невловима і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну

Сонце Джуну

І ще рудуваті й злинялі плями що розрослися й дражняться світлом

Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю

Тут все залишилось щоб жити без болю

Тут все залишилось що мчить у світання

Що мчить у світання

Тут все залишилось забуте тобою

Не відворотнє

В останнє в останнє

І десь за гребенем чорно-смарагдовим губиться в складках вечірнього неба

Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена

Крила Хевена

І ще на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто

Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба

Тут все залишилось щоб жити без болю

Тут все залишилось що мчить у світання

Що мчить у світання

Тут все залишилось забуте тобою

Не відворотнє

В останнє в останнє

Літо при поясі чи вже половина

Біла фелука в перловім намисті

Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами

Крилами

І ще рудувато-зелені краплі прилипли навік

І за жовту смугу хочеш ступить та боїшся спіткнутися

Треба в останнє зібратися з силами

Тут все залишилось щоб жити без болю

Тут все залишилось що мчить у світання

Що мчить у світання

Тут все залишилось забуте тобою

Не відворотнє

Залишилось щоб жити без болю

Тут все залишилось що мчить у світання

Що мчить у світання

Тут все залишилось забуте тобою

Не відворотнє

В останнє в останнє

В останнє