А про зиму мені не кажи

Літа як птиці, летять, зникають

І вже те сниться, чого немає

Під небом синім, доріг багато

В житті не треба нам поспішати

А про зиму мені не кажи, бо день пахнить березовим соком

Бо на вітах моєї душі ще квітує весна синьоока

А про зиму мені не кажи, бо ще в очі тепла перелито

І на стеблах моєї душі іще медом духмяниться літо

Малює мрія, картинну з Риму

У ній і слова нема про зиму

Мережу кроки по світлій грані

Де пізнє літо, і осінь рання

А про зиму мені не кажи, бо день пахнить березовим соком

Бо на вітах моєї душі ще квітує весна синьоока

А про зиму мені не кажи, бо ще в очі тепла перелито

І на стеблах моєї душі іще медом духмяниться літо

А про зиму мені не кажи, бо день пахнить березовим соком

Бо на вітах моєї душі ще квітує весна синьоока

А про зиму мені не кажи, бо ще в очі тепла перелито

І на стеблах моєї душі іще медом духмяниться літо