Бай, бай, Соломія!

Я народився й жив у Транскарпатії.

Як був малий, писав вірші й елегії.

У вісімнадцять лиш кохання пізнав,

Та ось невдача в глухий кут себе загнав.

Заболіло моє серце, утрачоне моє щастя.

Нема свята, нема забави. Ой ой ой!

Бай, бай , Соломія!

Бай, бай , Соломія!

Бай, бай , Соломія!

Тобою не хворію, ай а!

Бай, бай , Соломія!

Бай, бай , Соломія!

Бай, бай , Соломія!

Від горя не чорнію, ай а!

Та йшли роки, стрибали в гору смерічки.

Робились ріки із маленьких потічків.

Забуло серце про кохану мою.

Та написав про це нову елегію

Бай, бай , Соломія!

Бай, бай , Соломія!

Бай, бай , Соломія!

Тобою не хворію, ай а!

Бай, бай , Соломія!

Бай, бай , Соломія!

Бай, бай , Соломія!

Від горя не чорнію, ай а!