Впало небо

Впало небо, розтеклось так безпорадно

Відпалало і розвіялось як дим

Ніч без тебе ніби вічність це так складно

Нічим крити, відлякати кроків цих нічим

Чому ж ми такі налякані

Нерви як струни змотані

В міцні канати времені

В лати вдягнені

Ну, пробач мені...

Тільки мовчи, не пояснюй, не добивай

Словом холодним, жодним нас не вмивай

Ранять вони гірш ніж кулі, в душі печуть

Я все одно не кину і не втечу

Ну, що ще треба

Крім дивитися мовчки як ти спиш

Хто не втратив, годі й пояснити тим

Ніч без тебе, не розповідай, облиш

Відпалала і розвіялась як дим

Чому ж ми такі налякані

Нерви як струни змотані

В міцні канати времені

В лати вдягнені

Тільки мовчи, не пояснюй, не добивай

Словом холодним, жодним, жодним нас не вмивай

Ранять вони гірш ніж кулі, в душі печуть

Бо я все одно не кину і не втечу

Тільки мовчи, не пояснюй, не добивай

Словом холодним, жодним, жодним нас не вмивай

Ранять вони гірш ніж кулі, в душі печуть

Бо я все одно не кину і не втечу