Я з україни

Мені казали "прівєт"

Мені казали "здравствуй"

І "давай до свіданья"

Казали мені.

І все це було б нормально

Все б це було не страшно

Якби це було у Пітєрі

Або у Москві.

Але такими словами

Мене стрічає столиця

Жовтоблакитної країни

Що чекає на транш

Вона чомусь не розуміє

Моєї мови:

Коли я кажу "привіт"

Мене питають "ти са Львова?"

Ні, я з України — це навпроти Європи

Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.

Ні, я з України — проти вас я не проти

Але мені треба знати, хто тут хто...

Так, я з України!

Так, я з України!

І на стіні колгоспник

Каже "все пучком"

І кожен день розпочинається

Кіном

І сорочина біла

І мова солов'їна

На усіх каналах —

"Добрий вєчєр, Україна"

І як тут бути, на що чекати

Одна земля — і Донбас, і Карпати

Але не чує мене країна —

Моя мова просто класна, а не солов'їна.

Так, я з України — це навпроти Європи

Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.

Так, я з України — проти вас я не проти

Але мені треба знати, хто тут хто...

Так, я з України — це навпроти Європи

Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.

Так, я з України — проти вас я не проти

Але мені треба знати, хто тут хто...

Так, я з України!

Так, я з України — це навпроти Європи

Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.

Так, я з України — проти вас я не проти

Але мені треба знати, хто тут хто...

Так, я з України — це навпроти Європи

Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.

Так, я з України — проти вас я не проти

Але мені треба знати, хто тут хто...

Так, я з України!