Нiч яка мiсячна

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,

Видно, хоч голки збирай.

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиноньку в гай!

Сядемо в купочці ми під калиною,

І над панами я пан!

Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею

Стелиться в полі туман.

Ти не лякайся, що ніженьки босії

Змочиш в холодну росу,

Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки

Сам на руках вiднесу.

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,

Видно, хоч голки збирай.

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиноньку в гай!