Paroles

Буває мало любові на двох І недостатньо пігулок від тривог Буває так що нічого не хочу Тому я збираю речі і їду серед ночі Куди дивляться очі А серце хоче Від нав'язливих дум Пірнаю у свою нішу Знов вертаюсь до Сум У місце сили і тиші Де кричали і сварились Де сміялись і знов мирились Де любові ковток Штовхає на великий крок Сиджу в купе і гортаю пісні І в кожній пісні про тишу повісті Я обіймаю себе замість тебе І дивлюсь як їде потяг, як він розрізає небо І більш нічого не треба Ну хіба що трішки тебе Від нав'язливих дум Пірнаю у свою нішу Знов вертаюсь до Сум У місце сили і тиші Де кричали і сварились Де сміялись і знов мирились Де любові ковток Штовхає на великий крок Силуети міста у вікні Гріють душу спогади, де ми малі Так хочеться проживати знов і знов Як гуляли після школи і першу любов І зникає вмить втома Бо я нарешті вдома Від нав'язливих дум Пірнаю у свою нішу Знов вертаюсь до Сум У місце сили і тиші Де кричали і сварились Де сміялись і знов мирились Де любові ковток Штовхає на великий крок
Writer(s): Anna Beraia Lyrics powered by www.musixmatch.com
instagramSharePathic_arrow_out