Сподіваюсь, з тобою все гаразд

Важко жити у розбитому світі, де немає ні лиць, ні імен А день переплутаний з ніччю. Хто йде, той дорогу знайде Але я стою на узбіччі, нелегко терпіти мовчання твоє Нібито я поливаю зів'ялі квіти Чи в полі від блискавки і під дощем намагаюся вкритись Перше — це лиш діло звички, а друге — дурниці, на цьому і все В цей ранок бридкий я збагнув лиш одне Ти померла у мене вві сні, та обидва з тобою ми вже давно трупи Сліди наші вкриють калюжі брудні, спустошення в мене в душі і назовні А речі, які я ненавидів, стали мені до нудоти байдужі Я їм заміну шукав не одну ніч — не зміг, і це, можливо, безглуздо Але знов чекаю на нашу зустріч На нашу зустріч, на нашу зустріч Важко жити у розбитому світі, де немає ні лиць, ні імен А день переплутаний з ніччю. Хто йде, той дорогу знайде Але я стою на узбіччі, нелегко терпіти мовчання твоє! Нібито я поливаю зів'ялі квіти Чи в полі від блискавки і під дощем Намагаюся вкритись! Намагаюся вкритись! Намагаюся вкритись! Намагаюся вкритись! Намагаюся вкритись!