Не жаль мені, що я тебе кохаю
Та в нас дороги різно розійшлись
Ні, не кажи, що зійдуться колись
Не зійдуться, мій друже, я те знаю
Моє кохання — то для тебе згуба
Ти наче дуб високий та міцний
Я ж наче плющ похилий та смутний
Плюща обійми гублять силу дуба
Не жаль мені, що я тебе кохаю
Та в нас дороги різно розійшлись
Ні, не кажи, що зійдуться колись
Не зійдуться, мій друже, я те знаю
Та без притулку плющ зелений в'яне
Я не зав'яну, я знайду руїни
Я одягну обдерті, вбогі стіни
Зелений плющ оздобою їм стане
В країну смутку вітерець прилине
І принесе мені луну розмови
Від мого дуба любого з діброви
І спогад любих літ повік не згине
