В темряві засяють зорями вогнями
Мрії всі не виконані злетять солов'ями
Вірити не вірити то вже справа кожного
Кожен з нас підійметься, кожен з нас спроможний
Хто порахує мої дні крім мене?
Кому дістанеться з них більша частка?
Шукай серед мільйонів втрачені прикмети
Вони злітають до небес коли злітає маска
Загублений в пустелі вічно сірих відображень
Не відповідаю на дзвінки, як на безглузді вимоги
Тремтить душа від нескінченно важких навантажень
Та все одно ми кожен день кохаємось під вибухи
Я забув, як виглядає захід сонця
Втратив те, що малювало би надію
Не чекаєш мене більше у віконця
Я не вірю людям і тобі не вірю
Неідеальні, знесилені, грішні
Один одного тримаємо в повній неволі
Я підкурю востаннє, після зніму запобіжник
Щоб ти відчула мене поряд, не відчула болю
В темряві засяють зорями вогнями
Мрії всі не виконані злетять солов'ями
Вірити не вірити то вже справа кожного
Кожен з нас підійметься, кожен з нас спроможний
Дивлюсь неначе довгий чорно білий фільм
В якому кожен з нас позує, та не грає ролі
Ми летимо, та вже давно не нарахуємо міль
Молю, якщо ми впадемо, то тільки у рідному полі
Там частішає придих, та тисне дума у скроні
Не шукатимемо винних, міцно тримаю долоні
Проведу додому тебе, ти проведеш паралелі
Стрибнути в обійми або знову стрибнути зі скелі
Правда така як є, і без перебільшень
Марно чекати від когось зважених рішень
Брама колись впаде від невеликих тріщин
Я створив тебе простою та бездоганною знищив
Неідеальні, знесилені, грішні
Один одного тримаємо в повній неволі
Я підкурю востаннє, після зніму запобіжник
Щоб ти відчула мене поряд, не відчула болю
В темряві засяють зорями вогнями
Мрії всі не виконані злетять солов'ями
Вірити не вірити то вже справа кожного
Кожен з нас підійметься, кожен з нас спроможний
