Камертон

В нього свобода — перший закон Падали квіти на нього з вікон Блідо-рожеві мої пелюстки Краяли серце йому на шматки Він через ґрати своїх заборон Хоче до мене, до моїх ікон Кольором ночі і білим вином І камертон моїх долонь до його скронь І в душі немов востаннє ніжність забринить Він попросить безнадійно: "Зупинися, мить" Кольором ночі і білим вином І камертон моїх долонь до його скронь (І камертон моїх долонь до його скронь) Може, я — та, кого він так шукав Про яку всім так уважно мовчав Кольором ночі і білим вином І камертон моїх долонь до його скронь На ту саму вулицю поміж вітрин Прийде він знову, як завжди, один Ставити пастки, а там — пелюстки Що краяли серце йому на шматки І в душі немов востаннє ніжність забринить Він попросить безнадійно: "Зупинися, мить" Кольором ночі і білим вином І камертон моїх долонь до його скронь І в душі немов востаннє ніжність забринить Він попросить безнадійно: "Зупинися, мить" Кольором ночі і білим вином І камертон моїх долонь до його скронь І камертон моїх долонь до його скронь