І небо п'яне
Мов кисень я вдихаю дим, від тебе п'яний
Мила пробач, що був вже не святим, та марно
Стирати пам'ять, і дерти рани
І небо п'яне
Мов кисень я вдихаю дим, від тебе п'яний
Мила пробач, що був вже не святим, та марно
Стирати пам'ять, і дерти рани
Вечір, і я не знаю куди бігти
До тебе чи від тебе
Це як зів'ялі квіти
Що падають пелюстками
На руки твої
Чому в кімнаті цій ми різко стаємо німі?
Ну що тобі ще розповісти, мила?
За нами тліють спалені мости
Скільки ще ми змушені по мілені цій плисти?
Якщо любили справді, відпусти
І небо п'яне
Мов кисень я вдихаю дим, від тебе п'яний
Мила пробач, що був вже не святим, та марно
Стирати пам'ять, і дерти рани
І небо п'яне
Мов кисень я вдихаю дим, від тебе п'яний
Мила пробач, що був вже не святим, та марно
Стирати пам'ять, і дерти рани
Переревали-переписали романи знайомі до болю в нуль
Недолюбили, недокохали
Лиш ухилялись до болю від куль
Ми забували, ми забувались
Стираючись із почуттями в гру
Гру, що вбивала, повільно вбивала
Тепер слів немає я мовчки йду
Вечір, і я не знаю куди бігти
До тебе чи від тебе
Це як зів'ялі квіти
Що падають пелюстками
На руки твої
Чому в кімнаті цій ми різко стаємо німі?
І небо п'яне
Мов кисень я вдихаю дим, від тебе п'яний
Мила пробач, що був вже не святим, та марно
Стирати пам'ять, і дерти рани
І небо п'яне
Мов кисень я вдихаю дим, від тебе п'яний
Мила пробач, що був вже не святим, та марно
Стирати пам'ять, і дерти рани
