Батіна тачка

Заїхав у двір сталевий звір Фари горять, та ще дужче горить у мене душа Як в тебе зір? Як не бачиш – повір! І сідай у салон, це не сон – ми у подорож вже вируша Батіна тачка, на торпеді жувачка Батіна тачка, я взяв її причарувати тебе! Батіна тачка, під кріслом заначка Та це не гребе, це тебе не гребе, це тебе не гребе! І не зупинить ніхто взяти того і сього Аварієчка блимає, та ми ж буквально на десять хвилин (чи на сім) Ти кажеш – ну, всьо, краще піду на метро І розвіялась наша любов, наче з труб вихлопних сірий дим І батіна тачка, на торпеді жувачка Батіна тачка, я взяв її причарувати тебе Батіна тачка, під кріслом заначка Та це не гребе, це тебе не гребе, це тебе не гребе! Батіна тачка, батіна тачка Батіна тачка, я брав її причарувати тебе Батіна тачка, оце ти чудачка Та це не гребе, це мене не гребе, це мене не гребе! Ми роз'їхались, і це тебе не гребе І мене не гребе!