Вибачай що була неуважна
І приймала не від того квіти
Моя мрія летіла мов пташка
Забути все і знову ожити
По хатам і будівлям летіла
Дарувала нещире обличчя
А ти посмішку любив так щиру
Я покохала не ту людину
Та все що ми можем
Розправити крила
Піднятись до неба
І впасти, розбитись знову
Коли в душі пекло
Ми прагнем додому
А дім де людина
Кохана, та ненадовго
Нажаль
Вибачай що запізно дізналась
Як людина завдасть тобі болю
Зла, невихована та нещасна
Я мріяла завжди про героя
Я писала сценарій відвертий
Ти казав у житті так не буде
Зупинилась відчути проблему
Заплакала, happy end це минуле
Та все що ми можем
Розправити крила
Піднятись до неба
І впасти, розбитись знову
Коли в душі пекло
Ми прагнем додому
А дім де людина
Кохана, та ненадовго
Нажаль
