Я ж тобою не хворіла, а жила,
А жила, а жила.
Я ж ото, що не любила забрала
Та невже любов та грішною була?
А понад горами хмари наче соколи,
А понад горами зорями високими,
А понад горами теренами сніжними,
Грішная, грішная та любов.
Я ж до тебе не побігла, попливла,
Попливла, попливла.
Все життя шукала наче й не жила,
Та невже любов та грішною була?
Я ж тебе тепер нікому не віддам,
Не віддам, не віддам.
Різне кажуть люди, а ти думай сам,
Люди все забудуть, а ти думай сам.
(2)
