Мокрі кросівки, холодна зима
Кістлява кладе руку на плече і каже пора
Я їду до тебе, щоб сказати важливі слова
Я кохаю тебе і хочу бути з тобою до свого останнього дня (yaa)
Я стою під під'їздом
Думаю про все, що сталось
Що це міг бути наш останній ранок
А як же ті плани, що будували
А як же ті плани, що реальністю не стали (а яяяяк)
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Пам'ятаю ті темні квартали
Де ми з тобою разом стояли
І годинами розмовляли
І я хочу так надалі
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Мої мої сни, не залишай мої сни
(а, yuh, yuh, yuh, yuh
Yuh, yuh, yuh, yuh
Yuh, yuh, yyuuh)
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Тому будь ласка не йди
Не залишай мої сни
Ev!n ти знову зробив це
