В самотності тиша німа
І ми, наче в морі
Ти-я
Сам на сам
А ноги камінням хтось вклав
Стояти так важко?
Та не вір сльозам
Усі несправжні
Любити хочуть
Ведуть бажанням когось під вінець
А я не можу
Відчути відсіч
І знов скажи мені, чому це кінець?
І ким би ти не став
І ким би ти не був
Ти бачиш, як я все спалила над собою?
І як би не заснув
А все воно чуже
Бо я не з тобою
Я не з тобою
Забута постіль падає на мене
Я не взмозі все підняти
Тіло котиться
Котиться на землю
Чи можна розказати
Нічого не відчувши?
Твої вірші
Твої вірші даремні
В повені світла
Волоссям гладить
І забирає болючий синець
А я не можу відчути відсіч
І знов скажи мені чому це кінець?
Чому це кінець?
І ким би ти не став
І ким би ти не був
Ти бачиш, як я все спалила над собою?
І як би не заснув
А все воно чуже
Бо я не з тобою
Я не з тобою
