Нас кохають

Ти Всесвітом моїм вже став, як я хотіла запалив мрії у душі, вона горіла. Ніщо не має сенс життя, лише кохання як звук весни, в думках моїх, твої бажання. Це серця стук в мені, поглянь, за мною тихо тінню стань. А нас кохають ночі весняні, а нас чекають квітучі сади. А нас кохають зорі світанку, і вже не самотні прокинемось зранку ми. Гарячий погляд в сіру даль розкаже про мою печаль. Обійми теплі розведеш, печаль холодну проженеш. Тікає подих із грудей, а серце рветься, коли мене твоя рука в думках торкнеться. Цей ніжний дотик сильних рук дарує смак солодких мук. А нас кохають ночі весняні, а нас чекають квітучі сади. А нас кохають зорі світанку, і вже не самотні прокинемось зранку ми. Не заради себе світить сонце, не заради себе тече вода. Жити не для себе, звичайно, не просто, просто відчуй як нас щиро кохають ... А нас кохають ночі весняні, а нас чекають квітучі сади. А нас кохають зорі світанку, і вже не самотні прокинемось зранку ми.