Ти найкраща

Я нікому не розкажу, тільки тобі Як, здавалося, востаннє рута цвіте Як у небі неосяжнім гасли зорі Якби (якби) я міг (ти міг) Згадати все, згадати все Хайнорілей Ти найкращий з людей Норілей, норілай Я тобі винна сонце й небо, і більше Хайнорілей І серед сотень очей Норілей, норілай Я лише твоїм відкриваю свій відчай Свій відчай Свій відчай Я нікому не відкрию, тільки тобі Досі нездійсненну мрію із моїх снів Наче всі дороги світу стали твої А я (а ти) навік (навік) Обрій для них, обрій для них Хайнорілей Ти найкращий з людей Норілей, норілай Я тобі винна сонце й небо, і більше Хайнорілей І серед сотень очей Норілей, норілай Я лише твоїм відкриваю свій відчай Свій відчай Свій відчай Хайнорілей (хайнорілей) Ти найкраща з людей (ти найкращий з людей) Норілей, норілай (норілей) Я тобі винен сонце й небо, і більше Хайнорілей