Наче сонце сходить та воно не те
В цьому місті новий день нічого не принесе
Я потрапив в якийсь нескінченний круг
Я не впевнений навіть
Хто мені тут друг
Старі вулиці, під'їзди, як від них втекти незнаю
Сподіваюсь, що нарешті страх змін я подолаю
Але напевно до кінця своїх днів
Я буду тонути в цьому місті розбитих надій
Я потону в цьому місті розбитих надій
За спиною лише
Тіні від мрій
Кращий день уявляю лише у сні
Я принечений померти тут на самоті
Мої думки розійшлися наче й не були
Наче на початку снів починаємо себе
Із перших слів
З перших полів
Спершись на милиці роздумів
Ті хто простили, а я ні
Й далі понесли мене
Я потону в цьому місті розбитих надій
За спиною лише
Тіні від мрій
Кращий день уявляю лише у сні
Я принечений померти тут на самоті
