Мій простір (feat. Артем Фонарь)

Ми саме ті, кому краще буть на самоті То зачіпаєм, то пускаєм все на самотік Тебе спасає самерсбі, чи айкоса стік Я не вживаю щоб близькі не підняли на сміх Наші почуття знову покидають чат Де навіть знаки пунктуації тепер кричать Усміхнені емодзі не викликають емоцій І наше фото ніби куплено за долар в стоці Проливні дощі змиють бруд із твого двору Та тільки не змивають вони слово сором В якій би формі не була, від себе не втекти Тепер залишилась одна в обіймах самоти Ти знаєш в мене добре все і доня росте Я майже все сформатував і з памяті стер З мокрої деревени не запалиш багаття Кохаю ту що заслуговує на біле плаття Ти не розділяєш мій простір За вікнами осінь, ехо наших відносин Ще досі тривожить ті квіти в волоссі Холодна кава з молоком фотки, аватарки Твоя губна помада на недопалку цигарки Сижу один, кімната на самоті Я не той, ти не та, ми тепер не ті Холодне ліжко більше не зігріє нас Не подарує нам кохання в останній раз За вікном світило сонце чи падав сніг Все як уві сні, почуття збивали з ніг Я тебе кохаю, не кохаю, що з того? Твої сльози падають вже на його підлогу А він обійме і поцілує, кажучи як сильно він тебе цінує Мені нічого не треба ти можеш іти Вже набридло чути слово відпусти Ти була частиною мого життя Тепер я не твій, а ти не моя Ти не розділяєш мій простір За вікнами осінь, ехо наших відносин Ще досі тривожить ті квіти в волоссі Ти не розділяєш мій простір За вікнами осінь, ехо наших відносин Ще досі тривожить ті квіти в волоссі Ти не розділяєш мій простір За вікнами осінь, ехо наших відносин Ще досі тривожить ті квіти в волоссі