Зустрілися якось двоє людей
Ходили по колу і вигляд робили
Що їм не байдужі всі норми речей
Що сила бажання - не є справжня сила
Ховались під дахом прозорим удвох
Їх щоки й вуста червоніли вишнево
Від погляду Сонця - на північ ріс мох
Від Місяця сяйва ніжнішали леви
Озвися! Ну де ж ти, де ж ти
Тебе я чекаю між обрисів сутності
Ясність, з якого згоряють зірки
Не йде в порівнянні з твоєю присутністю
Між падінь і між злетів
Тебе я чекаю у обрисах сутності
Ясність з якою згоряють зірки
Не йде в порівнянні з твоєю
Танець лебедів чорних на обрії стиглому
Як не збудитись в елегії дихання
В спільному часі, цвітінні каштанів
Колючим лишається полум'я шрамів
У нитці подій заплелась Аріадна
Чому в твоїх стогонах так безпорадно?
Спокійне і тихе просторе приміщення
З берега в воду себе
Переміщую я
Переміщую я
Переміщую я
