Вірте люди у дива

Маленька я Сказала б собі дорослій Не припиняй вірити у дива Ні коли літо, ні коли осінь Доросла я Сказала б собі маленькій В світі багато-багато зла Не втрать своє світло руденьке І на повторі знову ті ж самі слова І коли я доросла, й коли були мала Най ідуть літа Не припиню вірити у дива І най думки формують ці дивні слова І коли я маленька, і коли зросла Я б не змогла Без віри знайти ту стежку, що мене вела Вірте люди у дива, най душа пісні співа Бо темрява дуже слабка, коли віра жива Вірте люди у дива, най душа пісні співа Бо темрява дуже слабка, коли віра жива Тихесенько Десь під ковдрою свої думки Маленька я Записала собі дорослій в голові Що вірити-вірити не припиняй Я й не знала, що допоможе це Відкрити моє серце Що впало в море, хоч і озерце Ти моя віра, ти моя сила Ти моя дитина Я завжди для тебе буду наївна Ти немов мої сліди Ти моя віра, ти моя правда Ти те, що я хотіла бачити Колись у дитинстві, коли була малою Тепер я пишаюсь тобою Вірте люди у дива, най душа пісні співа Бо темрява дуже слабка, коли віра жива Вірте люди у дива, най душа пісні співа Бо темрява дуже слабка, коли віра жива Вірте, вірте, вірте у дива Вірте, вірте, вірте у дива Вірте, вірте, вірте у дива Вірте, вірте, вірте у дива