Холодний вечір і знову ти зовсім одна
Сидиш загорнута у плед біля вікна
Все думаєш про нього темна ніч підступає
Душа твоя немов в вогні горить і палає
І ти не знаєш де гуляє зараз він і з ким
Відпочиває десь обіймам віддається палким
Або просто іде по бульвару нічному
А може як і ти сидить сумує вдома
Дивишся в небо вдихаєш сигаретний дим
Згадуєш миті як добре було тобі з ним
Ще так недавно все йшло у вас шляхом своїм
Ви були разом щастя заполоняло дім
Все намагаєшся збагнути як вийшло так
Перебираєш думки не збігається ніяк
Через що розійшлися себе питаєш знов
І недоречно так дощ пішов
Ти не плач і витри сльози
Зникне біль за небокрай
Дощ пройде замовкнуть грози
Сонце зійде ти почекай
Ти не плач і витри сльози
Усміхнись і не забудь
Що життя метаморфози проминуть
Програш
А дощ іде йому твій біль ні до чого
Прогнати намагаєшся всі думки про нього
Він обіцяв що завжди буде поруч з тобою
Та всі його слова були лиш мутною водою
В очах відчай важкий давить душу гніт
Ті дні коли ви були разом ставиш на репіт
І згадуєш знов як бились два серця в такт
А може ти сама зробила щось не так
Вже світанок а дощ ніяк не стихає
І ніби сльози струмком по склу стікає
Нерозуміння шматує тебе бентежить
Та тільки від дощу нічого не залежить
Ти не плач і витри сльози
Зникне біль за небокрай
Дощ пройде замовкнуть грози
Сонце зійде ти почекай
Ти не плач і витри сльози
Усміхнись і не забудь
Що життя метаморфози проминуть
Програш
А ти не плач і витри сльози
Зникне біль за небокрай
Дощ пройде замовкнуть грози
Сонце зійде ти почекай
Ти не плач і витри сльози
Усміхнись і не забудь
Що життя метаморфози проминуть
