Ми цілувалися під вінницьким дощем
Тобі було 17, а мені не було ще
Дощ пройшов і сонце встало
Але для нас з тобою то нічого не міняло
Рідні двори багаті історіями про нас
Знають всі таємниці і подробиці
Тут зупинився час
Рахують людей, ховають тіні
З давніх-давен і аж до нині
І бачили нас з тобою
Коли ми лишились учора двоє
Ми цілувалися під вінницьким дощем
Тобі було 17, а мені не було ще
Дощ пройшов і сонце встало
Але для нас з тобою то нічого не міняло
Рідне місто транслює у вікнах
Різні історії, різні змісти
Слідкує, пліткує
Когось підганяє, когось гальмує
Один із сюжетів про парочку з міста
Зізнання, зітхання, тілі-тілі-тісто
Про то, що дощ ішов
Коли вони упали в любов
Ми цілувалися під вінницьким дощем
Тобі було 17, а мені не було ще
Дощ пройшов і сонце встало
Але для нас з тобою то нічого не міняло (раз, два, три, чотири)
Ми цілувалися під вінницьким дощем
Тобі було 17, а мені не було ще
Дощ (дощ) пройшов (пройшов) і сонце встало
Але для нас з тобою то нічого не міняло
