А кохання плаче і сміється

Як завжди, на небі світить сонце Так і щастя загляда в віконце Так, як зорі знайдеш ти вночі Так від серця ти знайди ключі А кохання плаче і сміється Поцілунок наче медом п'ється Без страждання його не буває Та кохання справжнє не минає Бо кохання — як вода у спеку Бо кохання — як політ лелеки Бо кохання — вірність лебедина Бо кохання справжнє — лиш єдине Знай, кохання без користі — це вже щастя Пронеси його через ненасті Бо кохання міцно нас тримає І кохання справжнє все прощає А кохання плаче і сміється Поцілунок наче медом п'ється Без страждання його не буває Та кохання справжнє не минає Бо кохання — як вода у спеку Бо кохання — як політ лелеки Бо кохання — вірність лебедина Бо кохання справжнє — лиш єдине Хоч бувають і шипи, і рози Хоч бувають радощі і сльози Лиш кохання може крила дати І два серця разом об'єднати А кохання плаче і сміється Поцілунок наче медом п'ється Без страждання його не буває Та кохання справжнє не минає Бо кохання — як вода у спеку Бо кохання — як політ лелеки Бо кохання — вірність лебедина Бо кохання справжнє — лиш єдине А кохання плаче і сміється Серце в радості і в щасті б'ється Хоч, буває, мучить і страждає Та частіше в космос підіймає Не важливо, близько чи далеко Воно гріє і в мороз, як в спеку Бо кохання душу окриляє Бо з коханням серце розквітає!