Я нарешті їду до батьків, я їду до батьків
Я з усіх доріг на батьківський поріг
Не бачилися рік, батько постарів
Мати посивіла, всіх беруть роки
Я їду до батьків, їду до батьків
На батьківський поріг, рідний мій поріг
Їду до батьків, їду до батьків я
Їду до батьків!
Ще не вечір, ще не вмерла порожнеча
Я рюкзак на плечі, в мене є важливі речі
Серце мені шепче
"Хлопче, вдома, там чекають дні і ночі
Твої очі ті, хто люблять, твої люди найдорожчі"
Може, я ще не зразковий
Але скоро, коли зійде сонце
Я приїду в гості та обійму, рідні, вас обов'язково
Даю слово, більше не розлучить нас ніщо надовго
Ви мене пробачте молодого
Я нарешті їду до батьків, я їду до батьків
Я з усіх доріг на батьківський поріг
Не бачилися рік, батько постарів
Мати посивіла, всіх беруть роки
Я їду до батьків, їду до батьків
На батьківський поріг, рідний мій поріг
Їду до батьків, їду до батьків я
Їду до батьків! (Їду до батьків)
Ти будеш дитиною, доки голос мати чуєш
Будеш дитиною, доки віриш у дива
Будеш нею, доки в рідних стінах ти ночуєш
І сумуєш за столом там, де вся рідня
Мам, я в телефоні голос твій далекий чую
Не подумай, я сумую, просто час прискорився
Можна я тут трохи, зовсім трохи, попрацюю
І до тебе в рідні стіни, де моя сім'я?
Я нарешті їду до батьків, я їду до батьків
Я з усіх доріг на батьківський поріг
Не бачилися рік, батько постарів
Мати посивіла, всіх беруть роки
Я їду до батьків, їду до батьків
На батьківський поріг, рідний мій поріг
Я їду до батьків, їду до батьків
Я їду до батьків
