Лине пісня над лісами про любов мою
Буде вічно вона з нами, вірю я цьому
Бо кохання – це бажання, щастя двох сердець
Потаємні сподівання, а в кінці вінець
Потаємні сподівання, а в кінці вінець
Там далеко у чужині небо голубе
І здається ніби в дома, та нема тебе
І те сонце, і той вітер, дощ і сніг мете
Не ті люди, не та мова, та нема тебе
Я поїхав у чужину, сам того хотів
Та без тебе серце гине, що немає слів
Те про, що мені казала, слухать не хотів
Лиш тепер, я їх дослухав, та немає слів
Лиш тепер, я їх дослухав, та немає слів
Там далеко у чужині небо голубе
І здається ніби в дома, та нема тебе
І те сонце, і той вітер, дощ і сніг мете
Не ті люди, не та мова, та нема тебе
Повернусь, підемо разом, пригадаєм час
Понад ставом над водою, де зустріла нас
Наша доля поєднала наші почуття
Я кохаю, ти кохаєш – це на все життя
Я кохаю, ти кохаєш – це на все життя
Там далеко у чужині небо голубе
І здається ніби в дома, та нема тебе
І те сонце, і той вітер, дощ і сніг мете
Не ті люди, не та мова, та нема тебе
Там далеко у чужині небо голубе
І здається ніби в дома, та нема тебе
І те сонце, і той вітер, дощ і сніг мете
Не ті люди, не та мова, та нема тебе
Там далеко у чужині небо голубе
І здається ніби в дома, та нема тебе
І те сонце, і той вітер, дощ і сніг мете
Не ті люди, не та мова, та нема тебе
