А мама тихо говорила
Щоб вечорами не ходила
І гарних хлопців кучерявих
Їм голови, щоб не крутили
А ми маму не слухали
Кохання - квіти понюхали
І від того дурману
Забули накази мами
Ой, мамо, ти казала, мамо
Ми від кохання стали п'яні!
Воно бентежить, мабуть, груди
І душу всю нашу голубить!
Ой, мамо, ти казала, мамо
Ми від кохання стали п'яні!
Воно бентежить, мабуть, груди
І душу всю нашу голубить!
А ти маму не слухай
Мене ти більше не рухай
Згадай, колись як за тобою
Ходили хлопці юрбою
І ти маму не слухала
Кохання - квіти понюхала
І від того дурману
Забула накази мами
Ой, мамо, ти казала, мамо
Ми від кохання стали п'яні!
Воно бентежить, мабуть, груди
І душу всю мою голубить!
Ой, мамо, ти казала, мамо
Ми від кохання стали п'яні!
Воно бентежить, мабуть, груди
І душу всю мою голубить!
(Всі до танцю!)
(А дідо гуляє! Ох)
(Давай, давай, давай! Ох)
Тепер дчці своїй говориш
Не розгулюй сильно доню
Бо гарні хлопці всі зрадливі
Лише слова у них красиві
Тільки маму неслухай
Кохання - квіти понюхай
І від того дурману
Забудеш накази мами
Ой, мамо, ти казала, мамо
Ми від кохання стали п'яні!
Воно бентежить, мабуть, груди
І душу всю твою голубить!
Ой, мамо, ти казала, мамо
Ми від кохання стали п'яні!
Воно бентежить, мабуть, груди
І душу всю твою голубить!
(Вище ноги. Забава! Ох)
