Ой, устану я ранесенько, вмию личко білесенько.
Ще й сонечко не зійшло - в мене личко розцвіло.
Ще й сонечко не зійшло - в мене личко розцвіло.
Ой, пішла я та й по сіно, в мене личко зрум'яніло.
Ой, чи брала, чи не брала - Василечка повстрічала.
Ой, чи брала, чи не брала - Василечка повстрічала.
Василечку, серце моє, нав'яж сіна в'язок з двоє.
Він у в'язки нав'язує, та й до мене підморгує.
Він у в'язки нав'язує, та й до мене підморгує.
Каже: "Дівка чепурненька, сама станом ще й рівненька.
Ось цю в'язку дов'язую, обніму та й поцілую!
Ось цю в'язку дов'язую, обніму та й поцілую!"
"Личко не дам цілувати - віднеси сіно до хати.
А як любиш, не жартуєш - біля хати поцілуєш.
А як любиш, не жартуєш - біля хати поцілуєш.
" До роботи він береться, несе сіно - спина гнеться.
Сіно несе, помагає, хай вже сватів засилає.
Сіно несе, помагає, хай вже сватів засилає.
Ой, устану я ранесенько, вмию личко білесенько.
Ще й сонечко не зійшло - в мене личко розцвіло.
Ще й сонечко не зійшло - в мене личко розцвіло.
