Хоч повертаюсь завжди пізно я
В моє село, що понад Гнізною
Де стара хата глиняна виглядує мене
Де сам садив колись з надіями
Що проросте з глибин коріннями
З родини діда правнукам, і щастя принесе
Стара гітара знову струнами
Згадай про те, як були юними
Як по долині зранку босими
Ганяли дні літніми росами
Та криниченька за брамою
Колись стрічала разом з мамою
І знову з міста птахом лину я
В мій оберіг, що під калиною
А доля так бувала різною
Мій Лошнів, що над Гнізною
Шепоче колисковою, дитинство нагадав
А сад чекає знову осені
Сивіють скроні сріблом просені
Ну, що стрічай, моє село, я знову завітав!
Стара гітара знову струнами
Згадай про те, як були юними
Як по долині зранку босими
Ганяли дні літніми росами
Та криниченька за брамою
Колись стрічала разом з мамою
І знову з міста птахом лину я
В мій оберіг, що під калиною
Стара гітара знову струнами
Згадай про те, як були юними
Як по долині зранку босими
Ганяли дні літніми росами
Та криниченька за брамою
Колись стрічала разом з мамою
І знову з міста птахом лину я
В мій оберіг, що під калиною!
